Як зберігати картоплю, буряк, моркву
Картопля. Придбавши картоплю, не бажано відразу ж закладати її на зберігання. Потрібно дати бульбам кілька годин полежати під відкритим небом, щоб підсохли, потім покласти в ящики чи коробки та тимчасово зберігати в темному сухому місці. Через два тижні, коли приховані хвороби (якщо вони є) виявляться, картоплю бажано ретельно перебрати.
Доступ повітря повинен бути вільним, відносна вологість - не меншою за 85 відсотків. Щоб унаслідок конденсації повітря не з’явилися краплі вологи на стелі, треба поставити в приміщення для зберігання ємність із негашеним вапном: воно вбере зайву вологу. Для зменшення вологості взимку можна насипати на дно погреба щебінь чи гальку шаром 30-50 см. Приміщення для зберігання повинне бути темним (бульби зеленіють навіть при слабкому світлі), мати температуру від 1 до 5 градусів залежно від сорту картоплі..
Картоплю звичайно зберігають насипом висотою до метра. Однак краще тримати її в корзинах чи ящиках, вкритих соломою. Час від часу (у міру того, як верхні шари пітнітимуть) вологу солому замінюють на суху. Деякі городники кладуть на картоплю столовий буряк, який не боїться вологи і забирає її у бульб.
Можна перекладати картоплю листям горобини. На 100 кг картоплі беруть 2 кг листя. Воно перешкоджає загниванню бульб.
До стійких морозів можна тримати картоплю у втеплених ящиках на балконі. У підвалах багатоповерхівок, де зберігають урожай багато городян, часто буває тепло через опалювальні труби. Тому для підвищення вологості повітря бажано поставити у підвалі ємності з водою. У сильні морози бульби прикривають.
Городяни, які не мають ні балконів, ні підвалів, вимушені зберігати картоплю в квартирі. Їм потрібно купувати картоплю сортів із тривалим періодом спокою та зберігати її біля вікна. При цьому кватирку доводиться тримати відкритою. Щоб бульби не проростали, в ємність можна покласти листя сухої м’яти (5 г на 1 кг бульб). Під час зберігання картоплю необхідно ретельно оглядати й обережно видаляти бульби, що почали гнити.
Буряк, морква. Зберігати буряк можна, пересипавши піском, у ящиках, якщо наявні вільне місце й сприятливі умови. Пісок заздалегідь висушується на сонці чи в провітрюваному приміщенні, засипається в ящики на дно, потім кладуться коренеплоди. Пісок сприяє зменшенню випаровування вологи та попереджує гниття. Перед тим, як закласти на зберігання, моркву та буряки бажано відсортувати їх за якістю, звільнити від бруду, але ні в якому разі не мити. Протягом зими бажано перебирати коренеплоди й знову вкладати їх у ящики та пересипати піском, відділяючи ті з них, що найбільш зав’яли під час зберігання та почали проростати. У випадку, якщо все ж з’явилася гниль, кращий спосіб боротьби з нею – потовчена крейда. Буряк та моркву ретельно протирають сухою ганчіркою, звільняючи від гнилі, й обсипають крейдою.