На Кіровоградщині обговорили розвиток просторового планування та енергетичної безпеки територіальних громад
На Кіровоградщині обговорили розвиток просторового планування та енергетичної безпеки територіальних громад
Захід організовано з метою ознайомлення представників територіальних громад із сучасними інструментами просторового планування та практиками розвитку енергетичної інфраструктури, що сприятимуть ефективному використанню ресурсів і сталому розвитку територій.
Під час заходу фахівці розглянули практичні аспекти підготовки комплексних планів просторового розвитку територій. Обговорили вимоги до матеріально-технічної бази виконавців, використання сертифікованого обладнання, ліцензійного програмного забезпечення та сучасних геоінформаційних систем. Окрему увагу приділили можливостям програм QGIS, Digitals і ArcGIS, а також використанню актуальних супутникових даних під час створення містобудівної документації.
«Комплексний план просторового розвитку дозволяє громаді бачити своє майбутнє системно, визначати пріоритети, раціонально використовувати ресурси та забезпечувати збалансований розвиток території. На перший погляд, це суто технічний документ, але насправді він має важливе стратегічне значення для розвитку кожної громади. Сьогодні вже 20 територіальних громад Кіровоградської області ухвалили рішення про розроблення комплексних планів просторового розвитку та розпочали цю роботу. Водночас кінцевий результат залежить від якісної топографічної основи, повноти вихідних даних, системного аналізу, достатнього фінансового забезпечення та професійності виконавців, які розроблятимуть ці документи», – зазначив начальник Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович.
Питання розвитку розподіленої генерації та енергетичної стійкості стали окремою темою обговорення. Експерти ознайомили учасників із підходами до професійного управління генеруючими потужностями, диспетчеризації, балансування, роботи на ринку електроенергії та фінансовими інструментами для реалізації відповідних проєктів.
Також було презентовано практичні кейси українських міст, які вже застосовують сучасні моделі управління об'єктами генерації. На прикладі Запоріжжя та Львова учасникам продемонстрували результати оптимізації витрат, підвищення економічної ефективності та можливості фінансування проєктів розподіленої генерації.