У Долинському районі придбали житло для молодих лікарів
Голова Долинської райдержадміністрації Сергій Омельченко відвідав центральну районну лікарню з приємною місією – вручив головному лікарю Наталії Шевченко договір купівлі-продажу на трикімнатну квартиру у місті Долинська для молодих лікарів.
Квартиру придбано за кошти районного бюджету. Житло перебуває в належному стані: наявне газове опалення, електроенергія, водопостачання та водовідведення, створено всі умови для комфортного проживання. У квартирі оселяться молоді лікарі, котрі надаватимуть спеціалізовані послуги жителям району.
За інформацією веб-сайту Долинської РДА
*******************************
Лікарська підтримка он-лайн. Навіщо Україні телемедицина?
Наприкінці року Верховна Рада запустила медичну реформу. Суттєвих змін особливо гостро потребує сільська медицина. Адже на сьогодні у більшості амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів відсутнє водопостачання, опалення та водовідведення, не кажучи вже про сучасне діагностичне обладнання або мінімальний пакет медикаментів. Урядовці вже пообіцяли, що незабаром сільські медики отримають і необхідну апаратуру, і транспорт. Щоб зробити медичну допомогу якіснішою та доступнішою, в країні також запровадять телемедицину. Що це таке і як може допомогти у лікуванні хворих, проаналізував Центр громадського моніторингу та контролю.
Технології на допомогу
За інформацією Міністерства регіонального розвитку, наразі в селах України працює 4 тисячі амбулаторій та 12,7 тисяч фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП). Цього замало, щоб повноцінно задовольнити потреби сільського населення у медичних послугах. А це понад 13,1 млн осіб. За твердженнями спеціалістів МОЗу, на сьогодні амбулаторії нерідко виконують функцію не лікувальної установи, а проміжного пункту, через який пацієнт намагається дістатися до якіснішої медицини – у місто чи область. Хоча більшість проблем можна було б розв’язати на місці.
«85% пацієнтів, які потребують медичної допомоги, можуть отримати її у лікарів первинної ланки», – запевняє екс-міністр охорони здоров’я Микола Поліщук.
Щоб досягти цієї мети, урядовці планують перетворити сільську медицину, зокрема на первинній ланці, на ефективний механізм. Задля цього у листопаді 2017 року парламент ухвалив закон «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості». У рамках закону планується розбудувати та модернізувати амбулаторії та ФАПи, забезпечити лікарів житлом і службовим транспортом, придбати діагностичне устаткування. Також закон передбачає активне впровадження телемедицини, тобто надання меддопомоги з використанням новітніх технологій. Для цього у села проведуть швидкісний Інтернет, закуплять комп’ютери та необхідне обладнання для телеметрії – оперативної передачі результатів діагностики до лікарні. Гроші на це є – запевняють урядовці. Загалом, протягом 2017-2018 року на розвиток сільської медицини виділять 5 млрд грн.
«Ті, хто живуть у селі, потребують такого самого рівня медичних послуг, який доступний людині в районному, обласному центрі і в столиці, – наголосив Президент України Петро Порошенко. – Це початок важливих змін у житті мільйонів жителів сіл і містечок. Їхнє право на охорону здоров'я буде гарантовано розвитком необхідної інфраструктури, підготовкою медичних кадрів, сучасними телекомунікаційними технологіями».
Лікарська підтримка он-лайн
Завдяки телемедицині фельдшер чи сімейний лікар амбулаторії зможе отримати рекомендації досвідчених вузькопрофільних колег із району чи міста щодо лікування свого пацієнта просто по Skype чи месенджеру, тобто у текстовому або відео-режимі. Для хворого – це суттєва економія часу та коштів, адже йому не потрібно буде їхати за десятки кілометрів на прийом до фахівця.
Більшість українців скептично поставилися до такого нововведення, натомість лікарі наголошують на практичності та необхідності нововведень. За словами доцента кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П. Л. Шупика Федіра Лапія, з поширенням смартфонів і веб-камер телемедицина – вже усталена практика у професійному медичному середовищі.
«Можна поспілкуватися в режимі веб-семінарів, веб-консультацій, – ділиться своїм досвідом пан Лапій. – У нас, лікарів, є свої закриті групи в месенджерах. Там можна написати: слухайте, у мене є такий випадок, він має такий перебіг, хто мав справу, який має досвід? Отримаєш відповідь. Це і змога писати колегам за кордон».
У Європі також давно застосовують телемедицину. Наприклад, в Естонії її впровадження розпочалося з 1995 року, разом із реформою в галузі охорони здоров’я. Її переваги оцінили і медики, і пацієнти. Увесь анамнез хворого лікар знає ще до його приходу на прийом, людина має змогу записатися на прийом та провести обстеження дистанційно, а вся інформація зберігається в електронному варіанті.
«Система дуже зручна, працює добре і є можливість оперативно консультувати пацієнта», – говорить травматолог Андрій Саф’янов, який зараз працює в Естонії.
Влітку 2017 року Україна також почала перехід на електронну систему охорони здоров’я eHealth. Так, станом на 1 грудня 2017 року в ній уже зареєструвалося 650 медичних закладів та 3800 лікарів, які внесли дані 12200 угод між ними та пацієнтами. Також активно впроваджується механізм он-лайн запису на прийом.
Перші ластівки
В Україні наприкінці 2017 року розпочався перший пілотний проект із телемедицини. Його проводять на Одещині на базі приймально-діагностичного відділення Окнянської райлікарні.
«Кожен працівник фельдшерського пункту має валізу для первинної діагностики: в неї входять електрокардіограф, глюкометр, ендоскоп для відеопередач, спірограф та інші діагностичні апарати. Усе це приладдя підключено до планшета, який одразу передає дані спеціалістам райлікарні», – пояснює голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Степанов.
Тож фельдшер має змогу одразу провести низку аналізів, миттєво передати результати до бази, де їх бачить терапевт, а також спеціалісти райлікарні, які протягом 10-15 хвилин дають своє заключення. Раніше фельдшери нерідко вагалися, чи потрібна госпіталізація пацієнту у тому чи іншому випадку. Тепер вони отримують попередній діагноз уже за кілька хвилин після обстеження людини. За словами експертів МОЗ, до цього закону медики не могли використовувати дистанційне консультування в повному обсязі, тепер же вони працюють у правовому полі. А це розширює можливості не лише лікарів, а й пацієнтів.
Головна мета реформи – підняти рівень медичного обслуговування у селі. У МОЗі сподіваються на успіх справи, але наголошують, що це залежатиме від злагоджених дій усіх профільних відомств, місцевих органів влади, медичної спільноти та бажання громадян долучитися до сучасних процесів у медицині.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю