Цікаві факти з життя вчених

Чому телеграма не промокла?

 

Після того, як була успішно передана перша телеграма з Європи в Америку, Олександр Попов зробив в одному зі столичних клубів доповідь про винайдення ним системи бездротового телеграфу. У залі серед публіки були присутні представники царського двору, деякі з них ставилися до повідомлення Попова досить недовірливо. А одна з великосвітських дам, не зрозумівши ні слова з доповіді, звернулася до Попова з таким, як їй думалося, каверзним питанням: 

 

- Однак чим же ви все-таки поясните, що ця телеграма при своєму проходженні через океан, з материка на материк, не потонула й навіть не промокла?

 

Попов лише знизав плечима, а дама, озирнувшись довкола, самовдоволено посміхнулась. 

 

Я працюю, а він відпочиває!

 

Видатний американський вчений Томас Едісон, автор безлічі винаходів у галузі електротехніки та звязку, кінотехніки й телефонії, хімії та гірничої справи, військової техніки, ніколи не працював без помічника.

 

Довгий час у проведенні лабораторних дослідів і демонстрації техніки Едісону допомагав один із асистентів, в минулому простий матрос. Коли його питали про те, як Едісон робить свої винаходи, той щоразу щиро дивувався: 

 

- Сам не збагну. Адже все за нього роблю я, а Едісон тільки хмурить чоло, та відпускає на мою адресу зауваження. І взагалі: я працюю, а він відпочиває!

 

Несерйозний Дарвін

 

«Для слуги немає великої людини». Цікавим підтвердженням цього старого правила стала думка старого садівника, що кілька десятків років прослужив у Чарльза Дарвіна. Він з любовю ставився до знаменитого дослідника, але був «мінімальної думки» про його здібності: 

 

- Хороший старий пан, тільки от шкода - не може знайти собі путнього заняття. Посудіть самі: по кілька хвилин стоїть, втупившись у яку-небудь квітку. Ну стала б це робити людина, у якої є яке-небудь серйозне заняття? 

 

Не злодій, а професор

 

Нільс Бор був не лише великим фізиком, а й гарним спортсменом. Якось, повертаючись із колегами пізно ввечері з кіно, він проходив повз банк. Фасад будинку був викладений із великих бетонних блоків, зазори між якими могли служити відмінною опорою для досвідченого альпініста. Один із молодих супутників пятдесятирічного професора, бажаючи показати свою майстерність, видерся по цих виступах до другого поверху. Бор прийняв виклик і теж почав лізти вгору. 

 

Два копенгагенських поліцейських потягнулися до револьверів і поспішили до будівлі банку. Їм уже ввижалося пограбування: інакше навіщо б людина вночі стала дертися до вікон банку по прямовисній стіні. Уявний грабіжник був уже десь близько другого поверху, коли один із поліцейських сповільнив кроки й полегшено промовив: «Та це всього-на-всього професор Бор».