Пенсія у зв'язку з втратою годувальника: які умови її призначення

Право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника мають непрацездатні члени сім’ї, які перебували на його утриманні.

Пенсія призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, — від 1 до 15 років (необхідна тривалість страхового стажу залежить від віку, у якому помер годувальник).

Незалежно від тривалості страхового стажу померлого годувальника пенсія призначається в разі смерті осіб,  визначених у п. 1 статті 36 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

До непрацездатних членів сім’ї належать:

-         діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років; діти, які навчаються за денною формою навчання в навчальних закладах — до закінчення, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

- чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку;

- чоловік (дружина), а в разі їх відсутності — один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Пенсія призначається в наступних розмірах:

- на одного непрацездатного члена сім’ї — 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;

- на двох та більше непрацездатних членів сім’ї — 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами;

- дітям-сиротам — виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім’ї померлого годувальника вважається непрацездатним, а членам сім’ї, які досягли пенсійного віку, — довічно.

На всіх членів сім’ї, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.

На вимогу члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

Перелік необхідних документів, які додаються до заяви для призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника:

- паспорт;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- документи, що підтверджують родинні зв’язки з годувальником;

- свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

- документи про вік померлого годувальника сім’ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

- документи, що підтверджують стаж годувальника;

- довідки навчальних закладів про навчання дітей за денною формою навчання;

- довідка про догляд за дітьми годувальника до досягнення 8 років;

- довідка про перебування членів сім’ї /крім дітей/ на повному утриманні;

- довідки, які засвідчують особливий статус померлого;

- відомості про місце проживання;

- експертний висновок про причини смерті годувальника внаслідок аварії на ЧАЕС;

- рішення органів опіки про призначення опікуна тощо.