Як це було
Навесні 1917 року, аби продовжувати війну, мати все необхідне для потреб армії, необхідні були гроші, гроші і ще раз гроші. Тимчасовий уряд вирішив позичити їх у населення. Влада сподівалася на народ, і народ мав виправдати ці сподівання. На першій сторінці газети "Голос Юга" за 12 квітня 1917 року великими літерами було надруковано:
"Заем свободы 1917 года, выпускаемый на основании Постановления Временного правительства от 27 марта 1917 года. Облигации выпускаются достоинством в 50, 100, 500, 1 000, 5 000, 10 000 и 25 000 рублей, приносят 5% годовых, уплачиваемых два раза в год, 10 марта и 16 сентября. Облигации сего займа выпускаются на 55 лет и погашаются по нарицательной цене, в течение 49 лет, тиражами, производимыми один раз в год. С 1922 года появляется возможность получать при погашении премию в размере 17,8% на первоначально затраченный капитал. Заем свободы нужно признать выгодным вложением капитала. Подписывайтесь на заем, не откладывая, дайте Новому правительству повести дорогую Родину к победе".
Совет и Правление Елисаветградского Общества Взаимного Кредита".
Облігації поширювалися в тому числі й серед українського населення. Синдикат із 30 російських банків зобов'язувався погашати всі випуски займу, починаючи з 1922-го і закінчуючи 1971 роком. За даними Кредитної канцелярії Міністерства фінансів, до середини вересня 1917 року кількість передплатників позики сягнула 900 000.
По всій країні були організовані спеціальні комітети з популяризації Позики Свободи. Вони влаштовували мітинги, читали лекції, поширювали листівки і брошури, друкували статті в періодичних виданнях. Були випущені навіть «кінематографічні п'єси», а в Києві - грамофонна платівка із записом лекції про позику.
25 травня в Петрограді, з ініціативи Союзу діячів мистецтв, був проведений "День Позики Свободи". Вулицями міста рухалися прикрашені транспарантами вантажівки, на яких сиділи члени Союзу діячів мистецтв, об’єднання "Світ мистецтва", футуристи, кубісти тощо. На відкритих сценах виступали оратори і поети. Була випущена одноденна газета "В ім'я свободи", в якій були надруковані патріотичні вірші Анни Ахматової, Сергія Єсеніна, Ігоря Северяніна, Велимира Хлєбнікова. Вірш Саші Чорного "Позика Свободи" пізніше неодноразово передруковувався в різних агітаційних виданнях. Представники творчої інтелігенції часто не лише брали участь в агітаційних заходах, а й самі підписувалися на позику. Найбільшу суму серед них вніс Федір Шаляпін, придбавши облігацій на 100 000 рублів...
Фактично облігації і купони Позики Свободи в результаті гіперінфляції зникли з обігу ще в 1919-1920 роках і на час проведення деномінації вже не використовувалися.
За сприяння Державного обласного архіву, рубрику підготувала Анфіса РТВЕЛІАШВІЛІ.