Інгаляції: чим корисні, як робити, кому зашкодять
Один із дієвих засобів лікування захворювань верхніх дихальних шляхів і застудних захворювань – інгаляція, тобто вдихання лікарських речовин. Із допомогою інгаляцій лікують нежить, ангіну, бронхіт, пневмонію й т. ін. Для інгаляції використовують лікарські речовини у вигляді пару чи аерозолей, тому вони мають контакт із найбільшою площею слизових, швидше всмоктуються в кров і відповідно ефективніше та швидше діють.
Але застосування інгаляцій має й протипоказання. Так, інгаляції не можна робити при температурі вищій за 37,5 градуса. Шкідливі інгаляції й при частих носових кровотечах, серцево-судинній і дихальній недостатності. Тому краще все-таки, щоб інгаляцію призначив лікар.
Як правильно робити інгаляцію? Щоб від інгаляцій була користь, а не шкода, треба проводити їх через півтори-дві години після їди, зосередившись на самій процедурі. Вдихати та видихати лікарську речовину під час інгаляції слід без напруження, через рот або ніс. Протягом години після інгаляції не рекомендується їсти та напружувати себе співом або тривалими розмовами. Проводьте інгаляцію ввечері перед сном або вдень, коли немає необхідності виходити на вулицю.
Якщо у вас немає інгалятора, візьміть звичайний чайник із кришкою, що щільно закривається. На носик чайника одягніть гумову трубочку (15-20 см), а на другий її кінець прикріпіть пластмасову лійку, через яку виходитимуть пари. Вода в чайнику повинна кипіти помірно.
Багато хто віддає перевагу тому, щоб дихати парою над каструлею, накривши голову рушником. Можна й так, але будьте обережні, аби випадково не перевернути на себе каструлю з гарячою водою. І врахуйте: тим, хто страждає на гіпертонію, при підвищеному тискові такий спосіб протипоказаний.. Тривалість процедури для дорослих - 5-15 хвилин.
Будьте обережні при приготуванні парової інгаляції для дітей. По-перше, їм категорично заборонені інгаляції з киплячою водою. Опіки верхніх дихальних шляхів унаслідок таких процедур, на жаль, не рідкість. Дітям підійдуть теплі (30-40 градусів) інгаляції. Для приготування такої інгаляції треба залити воду необхідної температури в чайник із вузьким носиком, на який одягається картонна лійка (чим менша дитина, тим більшою повинна бути відстань до джерела пари). Тривалість дитячої інгаляції – до трьох хвилин. Робити їх рекомендується 1-2 рази на день.
Які бувають парові інгаляції?
Содова. Розчиніть 2 ст. ложки соди в 1 л води. Ефект: відходить мокрота при бронхіті.
Часниково-цибулева. Приготуйте кашку цибулі або часнику, процідіть її через марлю. Отриманий сік розбавте водою (1 частина соку на 10 частин води). Ефект: знімає запалення мигдаликів піднебіння, а фітонциди часнику та цибулі практично вбивають усі види хвороботворних мікробів.
Трав’яні інгаляції. Купіть в аптеці такі рослини (принаймні три з них): хвою сосни, піхти, кедра, висушене листя евкаліпта, дуба, берези, квітки липи, ромашки, м’яти, лаванди, шавлії, листя чорної смородини. Подрібніть їх ї залийте 1 ст. ложку суміші склянкою води та поставте на водяну баню Ефект: випаровування цих рослин мають знезаражувальну, протизапальну та ранозагоювальну дію.
Картопля в «мундирі». Під час варіння картоплі можна додати лушпиння вівса. Ефект: посилюється зволоження та відновлюється слизова глотки та бронхів.