Частіше позіхають чуйні люди
Позіхання не тільки симптом нудьги або сонливості, але й складна операція з регулювання температури мозку, стверджують американські вчені. На думку професора психології Університету штату Нью-Йорк Ендрю Гелапа, людський мозок нагадує комп'ютер: перегріваючись, він починає працювати гірше та викликає позіхання, яке забезпечує приплив крові та більш холодного повітря. Результат - поліпшення функціонування мозку.
Люди з тонкою душевною організацією та схильні до самоаналізу частіше піддаються позіханню, а ті, хто не сприйнятливий до цього процесу, одночасно є більш жорсткими за характером. Схильність ідентифікувати себе з іншими людьми, солідарність із чужим настроєм із великою імовірністю здатні викликати несвідоме бажання позіхати, коли позіхають інші - такий висновок роблять науковці. (До речі, дослідження показали: 40-60% людей, які бачать героів, що позіхають, по телевізору, або просто чують розмову про позіхання, мимоволі намагаються "приєднатися". Швидше за все вас потягне на позіхання і під час розглядання відповідних картинок і фотографій.
Психологічні тести показали, що "везунчики", яких "не бере" подібна "інфекція", часто не помічають своїх проявів безтактності (навіть образ) стосовно оточуючих, не розуміють, що їхня поведінка комусь може завдати болю). Отримані під час досліджень результати пояснюють і те, чому шизофреніки, у яких склалися особливі стосунки зі світом й оточуючими, рідко "ловлять" позіхання.
Головна причина позіхання, однак, залишається нез'ясованою. Поширена точка зору, що людина починає позіхати в погано провітрюваній кімнаті за недостачі кисню, недавно була відкинута вченими. Експерименти показали, що люди, яким дають більше кисню або вуглекислого газу, позіхають із такою ж ймовірністю.
Рональд Беннінджер (Університет Темпл) вважає, що позіхання дозволяє підтримувати активність розбудженого мозку в тих ситуаціях, коли сон небажаний. Це пояснює, чому ми частіше позіхаємо рано вранці та тоді, коли боремся зі сном уночі.
Спеціалісти, які багато років працювали з льотчиками-випробувачами та парашутистами, не раз помічали, що перед відповідальними вильотами багато з них починали позіхати.
Дуже корисно позіхати тим, хто страждає на бруксизм - скрипить зубами вві сні. Протягом дня потрібно багаторазово від душі позіхати, потягуватися, роблячи при цьому глибокий вдих і шумний видих - це знімає м'язове напруження щелепи. Коли ви летите в літаку, від різниці тиску у вусі й атмосфері нерідко закладає вуха. А оскільки порожнина середнього вуха євстахієвою трубою з'єднана з глоткою, то позіхання вирівнює тиск.