А вам зрозуміла «мова каблучок»?

Так звана «мова каблучок» виникла ще в античні часи і практично без змін проіснувала до початку XX століття. Із допомогою каблучки класичної форми (необов’язково золотої), одягнутої на той чи інший палець лівої руки, оточуючим повідомлялася інформація про його власника (власницю).

Каблучка на мізинці означала: „Моє серце вільне, але для вступу в шлюб я поки що не готовий (не готова)”.

Каблучка на безіменному пальці повідомляла, що у його власника (власниці) вже є кохана (коханий).

Середній палець, прикрашений каблучкою, «викривав» досвідчену у справах кохання людину („Ми з Амуром на „ти”).

Каблучка на вказівному пальці означала, що її власник шукає майбутню дружину. Жінки останнім варіантом ніколи не користувалися через побоювання бути неправильно зрозумілими...