Трійця 2026: чи буде вихідний, традиції Зелених свят та головні заборони

Наприкінці травня в Україні відзначатимуть Трійцю: які існують церковні традиції і народні звичаї, та що не можна робити у свято.

Трійця належить до найшанованіших свят у християнській традиції. В її основі — біблійна подія сходження Святого Духа на апостолів після воскресіння Ісуса Христа.

В українській традиції свято відоме також під назвами Зелені свята або Зелена неділя. Воно поєднало церковні обряди з давніми народними звичаями та символізує прихід літа, оновлення природи й духовне очищення.

Дата святкування щороку змінюється, адже залежить від Великодня та церковного календаря. Трійцю відзначають на 50-й день після Пасхи. У 2026 році православні християни святкували Великдень 12 квітня, тому Трійця припаде у них на 31 травня. У католиків Великдень був 5 квітня, відповідно свято Трійці вони відзначатимуть 24 травня.

Як українці відзначають Трійцю

Трійця в Україні традиційно вважається великим святом. У мирний час наступний після неї понеділок був би офіційним вихідним, однак під час дії воєнного стану додаткові вихідні не застосовуються.

У народній культурі свято відкривало Русальний тиждень. Молодь влаштовувала обрядові гуляння, дівчата плели вінки, співали пісень та ворожили на майбутню долю. На саме свято люди відвідували богослужіння, несли до храму трави та польові квіти для освячення, а ввечері збиралися всією родиною за святковою вечерею.

Колись Трійцю також вважали сприятливим часом для знайомств, сватання та створення нових родин.

Традиції Зелених свят

- Оселя в зелені

Одним із головних символів свята є прикрашання будинку свіжими гілками та травами. Предки вірили, що зелень приносить у дім добробут, захист і здоров’я.

Найчастіше для цього використовували: м’яту; чебрець; лепеху; полин; липові та кленові гілки.

Травами застеляли підлогу, оздоблювали вікна та ікони. Вважалося, що вони оберігають оселю від усього недоброго.

Святкова служба

На Трійцю віряни обов’язково відвідують церкву. До храму приносять букети з польових квітів і зелені, які після освячення зберігають удома як символ Божого благословення та захисту.

Також цього дня моляться за мир, здоров’я близьких і добробут родини.

Родинне свято

Зелені свята зазвичай проводять у сімейному колі. Рідні збираються за одним столом, готують традиційні страви та навідують родичів. У деяких областях України й досі збереглися народні гуляння, хороводи та обрядові пісні.

Народні прикмети на Трійцю

Зі святом пов’язано чимало народних спостережень і вірувань.

Прикмети про врожай і погоду:

· Дощ на Трійцю віщував щедрий урожай.

· Теплий сонячний день обіцяв гарний рік для хліборобів.

· Вітряна погода вважалася знаком природних змін.

Побутові вірування:

· Освячені трави берегли протягом року та не викидали.

· Зелень у домі символізувала достаток і спокій у родині.

· Запах польових трав вважався символом очищення оселі.

Прикмети про кохання:

Незаміжні дівчата традиційно плели вінки та ворожили на судженого. У народі вірили, що саме на Трійцю можна попросити долю про щасливе кохання та здійснення бажань.

Чого уникали на Трійцю

Трійця в народній традиції вважалася особливим днем, тому українці намагалися провести його спокійно, без зайвого клопоту та негативу. Існувало переконання, що цього свята не варто перевантажувати себе важкою працею — люди відкладали польові роботи, прибирання, прання та інші хатні справи, присвячуючи час молитві, родині й відпочинку.

Також поганим знаком вважалися сварки, образи та будь-які конфлікти. Наші предки вірили, що злі слова чи побажання, сказані на Зелені свята, можуть надовго принести в дім негаразди та порушити сімейний спокій.

Окремі застереження стосувалися водойм. У період Русального тижня люди намагалися не купатися в річках та озерах, адже за давніми віруваннями саме в цей час особливої сили набирали русалки та духи води, які могли затягнути людину під воду.