Кропивницький - місто нашої пам’яті
У Кропивницькому в обласній науковій бібліотеці імені Чижевського відбулися Липневі Краєзнавчі студії, які стали першою зустріччю з циклу «Місто нашої пам’яті».
Проєкт започаткував кропивницький журналіст, літератор та краєзнавець Володимир Поліщук. І першими героями його розповідей стали архітектори Андрій Сидоренко та Володимир Сікорський.
Із 1939-го протягом тридцяти років Андрій Сидоренко працював в «Укрміськбудпроекті». Першим його архітекторським завданням був проєкт триповерхового житлового будинку по вулиці Декабристів, 12. До роботи Сидоренко підійшов творчо: в нього чотири квартири виходили на один майданчик. Для того часу це було новиною.
У повоєнні роки архітектор створив пів сотні проєктів, зокрема житлові будинки, що по вулиці Уфимській, середні школи № 5 та № 6, інститут сільгоспмашинобудування, кінотеатр «Мир», школу-інтернат, обласну лікарню та інші.
Саме Сидоренко займався будівництвом архітектурного ансамблю на площі – магазину «Дитячий світ» (пізніше – «Будинок взуття»), готелю «Україна», а також реконструкцєю двоповерхового будинку Нусіма Сейдера на розі Театральної та Великої Перспективної. Андрія Сидоренка називали майстром архітектурного графічного пейзажу: його малюнки в газетах знайомили містян з майбутнім обличчям міста.
Свого часу Володимир Поліщук написав книгу про Андрія Сидоренка. Чому вона називається «Слідча справа № 2435» і причому тут портрети Гітлера та Шевченка, можна дізнатися з відео презентації на бібліотечному YouTube-каналі https://www.youtube.com/watch?v=Pz08qxXq_YI.
Володимир Сікорський був головним архітектором Ужгорода й одним із засновників та першим керівником Музею народної архітектури і побуту України в Пирогові, а також музею «Старий Київ»!
У Кропивницькому архітектурній думці Володимира Сікорського належать дитяча бібліотека імені Тараса Шевченка. Наприкінці 50-х років минулого століття він спроєктував в’їзди у наше місто у вигляді кам’яних стовпів, які стояли на узбіччях дороги з двох боків проїжджої частини. На жаль, до наших днів збереглися лише ті, що розташовані неподалік повороту з рівнянської траси у село Соколівське.
Ще однією визначальною роботою Сікорського був так званий каскад басейнів за приміщенням обласного суду. Починався він від 10-ї школи (нині у цьому приміщенні лікарня «Ацінус») і йшов униз до вулиці Яна Томпа (тепер вулиця Верхня Пермська). Поруч із басейнами височіли ліхтарі на двометрових стовпах-підставках та були пішохідні сходинки. Багато років каскад був одним із популярних місць відпочинку кропивничан. Згодом він прийшов у занепад. Сьогодні дізнатися про найулюбленіше місце зустрічі закоханих, можна тільки з ретрофотографій з колекції Юрія Тютюшкіна.
Краєзнавчі розвідки Володимира Поліщука читайте на сторінках Цифрової бібліотеки сайту книгозбірні: https://library.kr.ua/elib/polishuk/.