Природно-заповідний фонд: реалії сьогодення

Лісове господарство – це збалансована система невиснажливого користування природними ресурсами. Ліс є одним з відновних ресурсів, який постійно потребує оновлення і турботи про нього. Сама система лісівництва – загальноприйнята та століттями створювалась лісівниками-практиками, науковими корифеями лісівниками. У всьому світі вона схожа і відрізняється лише впливом кліматичних і природних умов та різновидами рослинного світу в певній зоні застосування.

Нині зростає тенденція створення на теренах українських лісів об’єктів природно-заповідного фонду. Думки різного характеру висловлюють активісти, науковці, громадськість щодо необхідності посилення природоохоронних заходів. З одного боку це благородна мета збереження унікальних цінностей насаджень, рослинності в них, а з іншої - утримувачі природно-заповідних фондів стикаються з досить складними реальними проблемами щодо дотримання охоронних зобов’язань на ці об’єкти.

Незважаючи на статус насадження, лісівники у своїй діяльності неухильно дотримуються вимог лісового законодавства. У цій статті ми наведемо деякі факти щодо утримання об’єктів ПЗФ, якими вже зараз опікуються лісівники Чорноліського лісгоспу.

Факт 1.

На території ДП «Чорноліський лісгосп» розташовані 3 об’єкти природно-заповідного фонду:

Гідрологічна Пам’ятка природи загальнодержавного значення «Болото «Чорний ліс» площею 2,0 га;

Пам’ятка природи загальнодержавного значення «Витоки ріки Інгулець» площею 7,1 га;

Ландшафтний Заказник загальнодержавного значення «Чорноліський» площею 3489,0 га.

Всі ці об’єкти зосереджені на території Богданівського лісництва.

Факт 2

Утримання об’єктів природно - заповідного фонду відбувається за рахунок власних коштів Чорноліського лісгоспу. Повна відсутність з боку держави фінансування на утримання ПЗФ та досягнення цілей і мети створення самих об’єктів природно-заповідного фонду лягає величезним тягарем на плечі підприємства.

Так, для охорони і захисту лісу від самовільних рубок, браконьєрів та попередження і боротьби з лісовими пожежами підприємство утримує відповідний штат лісової охорони, техніки і засобів захисту лісу.

Протягом 2018 року на утримання об’єктів ПЗФ (встановлення та оновлення наглядної агітації, природоохоронних знаків, перекриття доріг, охорону і захист насаджень) підприємством витрачено майже 2,5 млн. грн. Витрати, що зумовлені обслуговуванням ПЗФ, покриваються за рахунок додаткових джерел надходжень коштів. Це насамперед вирощування та реалізація декоративного садивного матеріалу, новорічних ялинок, квіткової продукції, виробництво технологічної тріски з неліквідної деревини, брикетів з відходів лісопиляння і т.д. Оптимальним варіантом витрачення зазначених коштів могли б бути інвестиції на оновлення матеріально - технічної бази, запровадження нових технологій.

Факт 3.

Збільшення податкового навантаження на утримання земель природно-заповідного фонду.

З січня 2019 року на підприємства, які утримують і обслуговують лісові землі лягає додатковий тягар податкового навантаження. Верховна Рада України Законом від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесла ряд змін у податкове законодавство України на 2019 рік, відповідно до якого всі лісові землі підпадають під оподаткування в розмірі не більше 0,1 % від розміру нормативно грошової оцінки сільськогосподарської землі, що становить понад 115 тис. грн. щорічно.

Питання: де взяти кошти для сплати земельного податку на землі під заказниками? Одним із джерелом надходження коштів на підприємстві є реалізація деревини отриманої від проведення заходів з формування і оздоровлення лісів. Відповідно до вимог нових Санітарних правил в лісах України, які прийняті в позаминулому році, лісогосподарські заходи будь-якого характеру у ПЗФ дуже обмежені, практично зведені до мінімуму. Ліс відмирає, гниє і перетворюється в ніщо. Виникає питання: хіба ми такі багаті, щоб розкидатися таким добром в період, коли населення потребує дров паливних?

Факт 4.

Санітарний стан ПЗФ у критичному стані.

Але через бюрократичні перепони ми зараз бачимо як цінний лісовий ресурс потихеньку передвоюється у могильник відмерлої деревини. Відповідно до інструктивних документів, щоб провести прибирання дерев, що впали, або навіть лише одного єдиного дерева в заказнику лісгосп має отримати комплекс дозвільної документації. Спочатку насадження обстежують спеціалісти–лісопатологи, дають обґрунтування доцільності проведення оздоровчих заходів науковці, вся ця документація погоджується з екологами. На це витрачається безцінний час. Іноді від дати подання пакету документів до дати отримання лімітів на проведення заходів санітарно-оздоровчого характеру в заказнику проходить від шести місяців до кількох років. Здавалося б, які проблеми, нехай обстежують! Але майже всі ці обстеження потребують фінансових витрат. Так, до прикладу, витрати для отримання висновків науковців щодо стану насаджень коштують 30-50 тис. грн., послуги по обстеженню насаджень на наявність хвороб та шкідників коштують 20-30 тис. грн.

То що ж зробило підприємство за останній час що б хоч якось зарадити цій ситуації? Щоб хоч якось привести у належний санітарний стан придорожню смугу заказника, пройшовши весь шлях необхідних обстежень та отримання відповідних висновків протягом 2017-2018 років ДП «Чорноліський лісгосп» наприкінці 2018 року все ж таки отримало дозвіл на проведення заходів з формування і оздоровлення лісів лише на мізерній площі лісового фонду в Ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Чорноліський». На площі 49,7 га проведено санітарні рубки вибіркові, які розташовані понад дорогами загальнодержавного значення Київ – Луганськ – Ізварне та в місцевого значення в напрямку с. Богаданівка. Від рубок отримано дров’яну деревину, яку реалізовано місцевому населенню для опалення помешкань. Разом з цим Богданівській сільській раді сплачено рентну плату за користування природними ресурсами в розмірі 52 тис. грн. решту коштів використано на перекриття витрат на утримання лісової охорони.

Зробимо висновки.

Щоб ліс ріс і мав привабливий вигляд, за ним потрібен постійний догляд. Наглядно про сказане можна впевнитись наочно простеживши санітарний стан частин насаджень де проведені заходи формування і оздоровлення і, так звані незаймані ліси.

Щоб утримувати природно-заповідний фонд, необхідні фінансові затрати, які у вигляді бюджетного фінансування повинні надходити лісогосподарському підприємству з державного бюджету.

Лісовий фонд і природно-заповідний фонд однаково потребують як охорони, так і захисту від самовільних рубок, пожеж, браконьєрів. І лісівники Чорноліського лісгоспу докладають зусиль щодо якісного обслуговування всіх насаджень, підпорядкованих підприємству незалежно від їх статусу.