Перлина чорного лісу
Туристичний маршрут «Знам’янка - перлина Чорного лісу»
I. Історична частина міста:
- Перша вулиця та найстаріші будівлі міста
- Будинок Лисенків на території залізничної відділкової лікарні
- Дуби-велетні та міський парк відпочинку
II. Т.Г.Шевченко і наш край
- Пам’ятник Т.Г.Шевченку
- Знам’янський міський краєзнавчий музей та філія «Кобзарева світлиця»
III. Природничо-історичний об’єкт «Орлова Балка»
- Меморіальні дошки К.Шимановського та М.В.Лисенка в с.Петрове
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- Лікувально-оздоровчий комплекс Знам’янської бальнеологічної лікарні та музей
Тривалість маршруту - один день.
I. Історична частина міста
- Перша вулиця та найстаріші будівлі міста
- Будинок Лисенків на території залізничної відділкової лікарні
- Дуби-велетні та міський парк відпочинку
Подорож починається з історичної частини міста – першої вулиці –Шоссе (нині Проспект ВЛКСМ) та міського парку відпочинку.
Найстаріші будинки міста збудовані наприкінці 19 ст. як установи залізничної станції. Серед них - Знам’янська відділкова залізнична лікарня.
Комплекс лікарні розташований на великій території у центральній частині міста, ближче до його західного краю. На території лікарні є дві будівлі, які є пам’ятками культурної спадщини і які внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Це приміщення лікарні, де працював лікар-революціонер А.Лисенко та будинок, в якому він жив. На обох будівлях встановлені меморіальні дошки, присвячені діяльності лікаря та подій Революції 1905 року.
А.Лисенко підтримував добрі стосунки й зустрічався з багатьма видатними діячами культури кінця ХІХ–початку ХХ ст. Бував у Знам’янці брат А.Лисенка - український композитор М.Лисенко. Теплу згадку про Знам’янку і Орлову Балку залишив польський письменник Я.Івашкевич. У Знам´янці бував український драматург М.Старицький. За його порадою й творчою допомогою А.Лисенко у 1898 р. організував з робітників станції й паровозного депо аматорський музично-драматичний гурток, який показував вистави за п’єсами тодішніх драматургів.
У Знам’янці провели своє дитинство діти А.Лисенка Юрій, Наталія, Віктор і Гліб. Ю.А.Лисенко став уславленим актором і працював у театрі разом з М.Заньковецькою, П.Саксаганським та іншими майстрами сцени. Н.Лисенко стала зіркою німого кіно початку ХХ ст., дружиною видатного кіноактора І.Мозжухіна.
Залізнична лікарня знаходиться у центральній частині міста, вона виходить фасадом на центральну вулицю Жовтневу. Поряд із територією лікарні знаходиться центральний міський парк відпочинку.
Будинок Лисенків
Пам’ятка природи місцевого значення «Дуби–велетні» у міському парку відпочинку
Це – найцікавіший об’єкт природи на території міста. Західна його частина знаходиться у міському парку відпочинку, а східна – на території залізничної лікарні. Дуби-велетні мають вік 320–360 років, вони є ровесниками Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького та української козацької держави XVII століття. Від початку XVIII ст. до передвоєнного часу люди інтенсивно освоювали сучасну територію міста, вирубували лісовий масив, але дуби були збережені.
Дуб на центральній алеї парку
На території, де росли дуби, сформувався міський парк відпочинку. Біля входу до парку знаходиться міський Будинок дитячо-юнацької творчості – старовинний будинок першої половини ХХ ст.
II. Т.Шевченко і наш край
- Пам’ятник Т.Шевченку
- Знам’янський міський краєзнавчий музей та філія «Кобзарева світлиця»
У 1994 році у центрі міста споруджено пам’ятник Т.Г.Шевченку, у 2008 році його оновлено і впорядковано територію.
Пам’ятник Т.Шевченку
Знам’янський міський краєзнавчий музей із філією «Кобзарева світлиця».
«Кобзарева світлиця» – це єдиний в області музей Т.Шевченка, який був створений внучатою племінницею Т.Шевченка К.Красицькою та її донькою А.Красицькою в 1961 р. З 1990 р музеєм опікувався краєзнавець, Почесний громадянин міста Знам’янки, нащадок Шевченкового роду В.Є.Шкода, який був директором музею. У «Кобзаревій світлиці» зібрані унікальні матеріали історичного й літературознавчого характеру. Це генеалогічне дерево нащадків Т.Шевченка – роду Красицьких; видання творів Т.Шевченка мовами багатьох народів світу, «Кобзар» мовами народів світу; портрети й особисті речі нащадків Т.Шевченка з роду Красицьких; художні роботи народної майстрині А.Красицької; картини, акварелі, гравюри художників України, присвячені Т.Шевченку, героям його творів, шевченковим місцям та місцям козацької слави України; наукові матеріали, які розкривають зв´язок Т.Г.Шевченка з нашим краєм тощо.
Експозиція краєзнавчого музею сформована за такими розділами: «Жива природа Знам’янщини», «Чорнолісся і центрально-український степ в стародавній час», «Козацькі зимів’я і найдавніші селянські поселення у Чорноліссі», «Події ХХ століття на Знам’янщині», «Голодомори і сталінські репресії на Знам’янщині», «Знам’янщина під час Другої світової війни», «Події і обличчя сучасної Знам’янки».
III. Природничо-історичний об’єкт «Орлова Балка»
- Меморіальні дошки К.Шимановського та М.Лисенка в с.Петрове
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- Лікувально-оздоровчий комплекс Знам’янської бальнеологічної лікарні та музей К.Шимановського
Ім’я видатного польського композитора і піаніста Кароля Шимановського зв’язане з багатьма місцями нашого краю. Батьки Кароля жили в Орловій Балці під Знам’янкою. Тут відбулася перша зустріч дев’ятирічного Шимановського з українським композитором Лисенком. Микола Віталійович, послухавши гру юного музиканта, пророчив йому велике майбутнє.
В Орловій Балці з весни до глибокої осені 1892 року разом із сім’єю жив М.Лисенко. В той час у Києві спалахнула епідемія холери, і аби убезпечити сім’ю, Микола Віталійович їде до Знам’янки, до брата Андрія та оселяється в с.Орлова Балка. Тут він працював над оркестровкою опери “Тарас Бульба”, зустрічався з багатьма видатними людьми того часу.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Лікувально-оздоровчий комплекс Знам’янської бальнеологічної лікарні та музей
Із давнини до нас дійшла легенда, що колись тут, у верхів'ях межиріччя Інгульця та Тясмину, на берегах звивистої річки Скельової, що на Кіровоградщині, оселилось плем'я, котре ніколи не знало хвороб. Жили світлочолі велетні до двохсот років. Здоров'я й силу люди черпали з чудодійного джерела, яке жебоніло з-під багатовікового дуба. Кришталево-прозора вода не замерзала в найлютіші морози, не втрачала своєї сили і найспекотнішого літа. Плем'я називало це джерело священним, у ньому купали немовлят, загартовуючи їх на все життя...
Спливло відтоді чимало літ, а про життєдайне джерело згадують тут і нині. Реальним відображенням цього є високоефективні наслідки оздоровлення хворих у Знам'янській здравниці, ошатні корпуси якої понад 40 років прикрашають південно-східну частину м. Знам'янки.
Знам'янська обласна бальнеологічна лікарня функціонує на природних джерелах мінеральної радонової води, яка має, за висновком Українського інституту курортології, багатий хімічний склад і належиь до води з середнім вмістом радону. З газових компонентів вода містить радон, вуглекислоту, сірководень, розчинений кисень.
Багатий мінеральний склад, який характеризується значним вмістом сульфатів, гідрокарбонатів та з'єднань кремнієвої кислоти, заліза, йоду, брому, міді, марганцю тощо підвищує лікувальний ефект вод Знам'янського родовища та розширює показання для лікування. Історичний нарис цього райського куточка відображений у музеї лікарні.
Бальнеологічна лікарня
Обласна бальнеологічна лікарня забезпечує надання кваліфікованої медичної допомоги, проведення якісного комплексного відновлювального лікування стаціонарно й амбулаторно хворим всіх вікових категорій жителям області, України, країн близького й далекого зарубіжжя.
Контактна інформація:
Знам'янський міський краєзнавчий музей, м. Знам'янка, вул. Глібко, 28-в, тел.: (233) 2-09-09.
Директор музею Тетяна Кулик, тел.: 0973797437