Вони зберігають і передають історію нащадкам

          17 листопада – 95 років архівним установам області

Архівні установи у більшості випадків розглядають лише у контексті зберігачів різноманітних документів. У той же час архівні документи є найбільш вагомим першоджерелом для історичних досліджень, ігнорування якого призводить до численних помилок і викривлень у висвітленні подій минувшини.

Державний архів Кіровоградської області веде свій початок від окружного архівного управління, створеного 17 листопада 1925 року рішенням Президії Зінов'євського окружного виконавчого комітету. Першим завідувачем управлінням був Г.М.  Павлюченко. До речі, у 1925-26 роках він був єдиним співробітником установи. Управління розмістили у будинку, який раніше належав купцю Остроухову.  У 1925-1930 році була зібрана первинна колекція архіву. З 1927 року архів розпочав систематичну роботу з користувачами у читальному залі. У жовтні 1928 року при облархіві  створено партійну секцію і таємно-політичний відділ, де працювати можна було за спеціальним дозволом.

У зв’язку зі збільшенням колекції 13 травня 1928 року управлінню було виділено нове приміщення у будинку № 10 у провулку Слуцького (нині РАЦС Подільського району за поштамтом). Був збільшений і штат працівників установи. Сам архів підпорядкували місцевому управлінню НКВС.

У 1930 році під час адміністративної реформи ліквідували Зінов’євський округ.  Відповідно окружне архівне управління було перетворене у міське архівне управління.

Постановою Укрцентрархіву від 14 травня 1931 року запроваджено  нову систему організації документів у державних архівах. Зінов’євське архівне управління швидко і чітко перебудувало свою роботу, що було відзначено постановою Укрцентрархіву від 25 червня 1931 року і премією в 150 крб.

У 1932 році був створений Зінов’євський державний історичний архів, який підпорядкувався Одеському обласному архівному управлінню. У грудні 1934-го  архів перейменовано в Кіровський державний історичний архів. На цей час в  архіві було сконцентровано 1669 документальних фондів, а бібліотека містила 4415 книг та 23 615 примірників газет.

У 1939-му, у зв’язку зі створенням Кіровоградської області, архів був реорганізований у Кіровоградський обласний державний архів. Одночасно було створено і архівний відділ УВС по Кіровоградській області, на який покладалося керівництво архівною справою.

Під час Другої світової  війни частину фондів перевезли до міста Балашова Саратовської області, а згодом - до міста Шадринськ Челябінської області. Значна кількість документів була знищена внаслідок погано організованої евакуації або залишилася у місті та була втрачена  через недбале зберігання. Загалом під час війни було втрачено 387 939 одиниць зберігання.

Після визволення міста у 1944-му було зібрано документи гебітскомісаріатів, комендатур, поліції, управ та громадських дворів. До 1 січня 1945-го у Держархіві Кіровоградської області було відновлено та створено 1785 фондів, 434 953 од. зб. У наступні роки діяльність Держархіву області полягала, головним чином, в упорядкуванні та описуванні документів.

У 1958-му Державний архів Кіровоградської області перейменували в Кіровоградський обласний державний архів. У 1960-му архівні установи  передали із системи МВС УРСР у підпорядкування новоствореного Архівного управління при Раді Міністрів республіки. Відповідний відділ був створений в при Кіровоградському облвиконкомі, а йому був підпорядкований центральний архів області.

З 1965 року архівісти облдержархіву брали активну участь у підготовці фундаментального видання «Історія міст і сіл Української РСР».

У 1972 році Кіровоградський обласний державний архів було віднесено до архіву ІІ-ї групи, а  штат збільшили до 21 працівника.

6 червня 1980-го постановою Ради Міністрів УРСР назва «Кіровоградський обласний державний архів» була змінена на «Державний архів Кіровоградської області».

У зв’язку зі збільшенням колекції архіву, у 1983 році архів переїхав до нової 9-поверхововї будівлі, де зараз і знаходиться. Внаслідок необхідності обслуговувати нове приміщення та архівні фонди у 1984 році було затверджено новий штатний розпис на 47 працівників.

Нарикінці 1980-х - на початку 1990-х розпочалася масове розсекречення архівних документів. Кіровоградський обласний архів у 1991−1995 роках розсекретив 82 фонди та 6810 одиниць зберігання.

Крім того, на зберігання до обласного архіву було передано 29 944 одиниці зберігання документів архіву Кіровоградського обкому Комуністичної Партії України, більше 38 тисяч архівно-слідчих справ на громадян, репресованих у 20–50-х роки ХХ ст. та близько 14 тисяч фільтраційних справ на громадян, вивезених на примусові роботи до нацистської Німеччини та її сателітів.

З того часу обсяг зберігання  зріс до 8327 фондів, 144 0501 од. зб. документів з паперовою основою (за 1759-2019 роки), 218 од. зб. науково-технічної документації, 259 од. зб. кінодокументів, 23986 од. обл. фотодокументів за 1906-1930, 1941-2011 роки, 397 од. зб. фонодокументів, 470  од. зб. відеодокументів станом на 1 січня 2020 року.

Сьогодні у Державному архіві Кіровоградської області зберігаються документи,  починаючи з 1759 року, в яких відображено політичний та соціально-економічний розвиток Єлисаветградського, Олександрійського та Бобринецького повітів Херсонської губернії, історію міста Єлисаветграда, заселення та освоєння земель навколо фортеці Святої Єлисавети, утворення військових поселень, формування і діяльність органів влади та місцевого самоврядування.

В архіві зберігаються метричні книги про народження, смерть та шлюб осіб православного, римо-католицького, іудейського та протестантського віросповідання (за ІІ половину ХVIII століття – початок ХХ століття).

Значну частину документів архіву становлять документи періоду після 1917 року, які зосереджено, переважно, у фондах органів місцевої влади і управління: ревкомів, комітетів незаможних селян, виконкомів місцевих рад тощо, в яких зібрано відомості про діяльність органів влади і управління, установ правопорядку, освіти, охорони здоров’я, націоналізацію промислових підприємств, боротьбу з голодом і бандитизмом, здійснення державної податкової політики та відокремлення церкви від держави.

Відомості про утворення комун, сільськогосподарських артілей, колективізацію сільського господарства, ліквідацію селян-власників, роботу машинно-тракторних станцій, колгоспів і радгоспів та їхнє технічне оснащення зберігають фонди установ і підприємств сільського господарства (земельні відділи, управління та інспекції сільського господарства, спеціалізовані трести і об’єднання, колгоспи і радгоспи).

Окрему групу фондів становлять фонди установ, що діяли в період тимчасової німецько-фашистської окупації області в 1941-1944 роках. Вони відображають життя кіровоградців у період окупаційного режиму, містять відомості про людей, які були вивезені до Німеччини. Ці фонди були розсекречені у 90-х роках ХХ століття.

Окремий документальний масив складають фонди партійних та комсомольських організацій за 1920-1941 та 1944-1991 роки, які, окрім інформації про діяльність комуністичної партії та комсомольської організації в області, містять відомості з історії суспільно-політичного, економічного і культурного розвитку краю за цей історичний період. Ця група документів також розкриває історію підпільного руху на окупованій в період Другої світової війни території області.

У фонді Управління СБУ по Кіровоградській області зберігаються архівно-слідчі справи жертв політичних репресій 1920-1950-х років та фільтраційні справи на осіб, які були примусово вивезені до Німеччини та країни Західної Європи під час Другої світової війни.

Документи органів місцевої влади кінця 80-х – початку 90-х років
ХХ століття характеризують соціально-економічні і політичні зміни в умовах перебудови і здобуття Україною незалежності.

Важливим джерелом у вивченні стану та розвитку промисловості краю є фонди великих промислових підприємств Кіровоградщини.

Багатий фактологічний матеріал з історії розвитку та діяльності профспілкового руху знаходиться в більше, ніж 300 фондах профспілкових організацій Кіровоградської області.

В архіві зберігаються також фонди окружних та територіальних виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів, депутатів місцевих рад, сільських, селищних та міських голів.

Цінним джерелом для вивчення історії та культури краю є 79 фондів особового походження, з них 9 фондів періоду до 1917 року. Колекція активно поповнюється за рахунок нових надходжень, зокрема, документів, що відображають події, пов’язані з виборами Президента України та «Помаранчевої революції», історією Революції Гідності та проведення антитерористичної операції, висвітленням політичної історії ХХ століття, зокрема голод та колективізація 1920-х років, Голодомор, масові політичні репресії 1937-1938 років та післявоєнних років тощо.

Особливу групу документів архіву складають кіно-, фото-, фоно- та відеодокументи, що висвітлюють події суспільно-політичного життя області та її людей, починаючи з 60-х років ХХ ст.

В архіві функціонують кімната-музей «Пам’яті репресованих радянською владою», меморіальна кімната-музей Миколи Смоленчука та кабінет-бібліотека Лауреата Національної премії імені Т.Г. Шевченка Володимира Базилевського.

Державний архів Кіровоградської області є співзасновником продовжуваного видання «Між Бугом та Дніпром. Науково-краєзнавчий вісник Центральної України». Уже вийшло 12 випусків.

Державний архів Кіровоградської області за останні роки зробив значний крок уперед у популяризації архівної спадщини регіону і став потужним науковим центром, ініціатором видавничої діяльності та розповсюджувачем історичних знань з найменшим ступенем інтерпретацій, що базуються на автентичних архівних джерелах.