Влада зіпсувала світлий поминальний день
Минулої неділі мало не півміста побувало на найбільшому у Кіровограді Лелеківському кладовищі, де відбувся поминальний день. Ті, хто добирався громадським транспортом, висловили на адресу міської влади чимало справедливих лайливих слів. Бо для багатьох дорога на цвинтар розтягнулася аж на 1,5 – 2 години. Вже у центрі у переповнені 150-ті автобуси не можна було сісти. Вони, навіть не зупиняючись, проїжджали повз людей на зупинках. Лише деякі водії, порушуючи на свій страх і ризик напрямок звичного для них маршруту, погоджувались довезти людей до цвинтаря. Приблизно опівдні влада нарешті розпорядилися пускати до кладовища автобуси центрального маршруту 1Ц. Однак це суттєво не розвантажило громадський транспорт. В обох напрямах люди штурмом брали автобуси, набиваючись у них мов оселедці в діжку. Багатьом літнім людям довелося стояти в автобусах по 30-40 хвилин, адже через транспортні пробки вони їхали дуже повільно. Стиснуті з усіх боків тілами люди обливалися потом, навіть руку було важко висмикнути, аби обтерти обличчя хустинкою.
Хіба влада не знала, що 27 квітня на Лелеківський цвинтар поїде багато людей? Безперечно знала. Однак абсолютно не потурбувалася про те, щоб вшанування померлих родичів не завдало городянам проблем. Чи могли чиновники, які так полюбляють засідати, на окремій нараді хоч приблизно оцінити імовірну кількість пасажирів і на один день направити до цвинтаря достатньо транспорту? Звичайно могли, але чомусь не зробили цього. Важко сказати що більше завадило меру міста О.Саінсусу та секретарю міськради І.Марковському своєчасно дати відповідні вказівки: традиційна чиновницька недбалість чи притаманна доволі похилому віку кволість. Городяни ще раз мали змогу переконалися наскільки ефективно вміють керувати дідугани. У поважному віці слід мемуари писати або правнукам читати казки, а не чіплятися за владу з останніх сил.