ОСЬ ТОБІ Й СУБОТА!
Кожна країна має свої весільні звичаї. Вони дуже різні – судіть самі...
Традиція обов’язкового весільного короваю на столі зародилася в Стародавньому Римі, де над головою нареченої розкришували хліб - символ родючості. Крихти гості збирали на щастя. Римляни першими почали виготовляти й металеві обручки, згодом традиція надівати обручку на підмізинний палець поширилась у багатьох країнах.
У Єгипті вважали, що від безіменного пальця лівої руки просто до серця проходить «вена кохання». У цій країні прийнято в день весілля щипати наречену - це, мовляв, на щастя.
У Чехії молодят інколи «засівають» не тільки зерном, а й горохом. Обсипання молодят зерном, випікання весільного короваю стало традицією і в Україні.
Колись вважалося, що найкращий день для весілля - середа. Святкування в понеділок - до добробуту, у вівторок - до здоров’я. Субота - найневдаліший день. Парадоксально, але нині традиційним став саме він!
У Греції наречена кладе собі в рукавичку шматочок цукру, щоб життя було солодке.
Зазвичай на весіллі молода стоїть ліворуч нареченого. За давнім звичаєм, він повинен тримати кохану лівою рукою, бо в правій тримав меч, яким охороняв від ворогів і конкурентів. А ось у євреїв - усе навпаки.
На Філіппінах вважають, що головним у шлюбі буде той, хто першим ступить за поріг церкви. Погана прикмета для тамтешніх наречених - приміряння сукні до весілля.